1. Словник української мови в 11 томах

резонансний

РЕЗОНА́НСНИЙ, а, е, спец. Стос. до резонансу (у 1, 2 знач.).

В ряді дослідів радянським вченим вдалося підтвердити резонансну теорію диференціації звуків за висотою (Рад. психол. наука.., 1958, 15);

Контур, що має гострий резонанс, дуже чутливий до коливань резонансної частоти (Курс фізики, III, 1956, 234);

Досі закарпатський явір краснодеревники використовували тільки для виготовлення художніх меблів. Однак спеціалісти виявили різновидність цієї деревної породи, що має резонансні якості (Літ. Укр., 10.IX 1965, 1).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. резонансний — резона́нсний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. резонансний — [реизонанснией] м. (на) -еіному/ -еі(‘)н'ім, мн. -еі(‘)н'і Орфоепічний словник української мови
  3. резонансний — -а, -е, спец. Стос. до резонансу. || Здатний викликати резонанс. Резонансна справа — справа, розгляд якої у суді викликає бурхливу реакцію у засобах масової інформації та суспільстві. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. резонансний — РЕЗОНА́НСНИЙ, а, е, спец. Стос. до резонансу. У ряді дослідів .. ученим вдалося підтвердити резонансну теорію диференціації звуків за висотою (з наук. літ.); Контур, що має гострий резонанс, дуже чутливий до коливань резонансної частоти (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах