1. Словник-довідник музичних термінів

рефлекс

(від лат. reflexus — згин, вигін) — основна форма нервової діяльності, закономірна реакція організму на зміни середовища або внутрішнього стану і пристосування до них, швидка відповідь на подразнення рецепторів. Всі Р. поділяються на безумовні, з якими людина народжується, та умовні, яких вона набуває в процесі життя. Завдяки набутим Р. процес музичного навчання може стати більш інтенсивним та результативним.

Джерело: Словник-довідник музичних термінів на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рефлекс — рефле́кс іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. рефлекс — г. відрух; п! РЕАКЦІЯ. Словник синонімів Караванського
  3. рефлекс — [реифлекс] -су, м. (на) -с'і, мн. -сие, -с'іў Орфоепічний словник української мови
  4. рефлекс — -у, ч. 1》 фізіол. Реакція живого організму людини чи тварини на зовнішнє подразнення, яка відбувається за участю центральної нервової системи. || Несвідома мимовільна реакція, викликана зовнішнім подразником. Безумовний рефлекс. Умовний рефлекс. 2》 мист. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. рефлекс — РЕФЛЕ́КС, у, ч. 1. фізл. Реакція живого організму людини чи тварини на зовнішнє подразнення, яка відбувається за участю центральної нервової системи. Словник української мови у 20 томах
  6. рефлекс — рефле́кс (від лат. reflexus – згин, вигин, звертання назад) 1. Відбиття, наслідок, вторинне явище, що спричинюється іншим явищем. 2. Зміна тону або збільшення сили забарвлення предмета, яке виникає при відбитті світла, що падає від сусідніх освітлених предметів. 3. Див. рефлекси. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. рефлекс — Реакція організму на подразники зовнішнього і внутрішнього середовища (напр., темп., дотик, звук, запах) через посередництво нервової системи; вроджені р. називаються безумовними, набуті — умовними (виробляються на підставі індивідуального досвіду). Універсальний словник-енциклопедія
  8. рефлекс — Рефле́кс, -кса; -ле́кси, -ксів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. рефлекс — РЕФЛЕ́КС, у, ч. 1. фізл. Реакція живого організму людини чи тварини на зовнішнє подразнення, яка відбувається за участю центральної нервової системи. Словник української мови в 11 томах
  10. рефлекс — (лат. — відображення) Відсвіт кольору й світла від якого-небудь предмету, неба тощо, який падає на сусідній предмет. Застосовується відносно самої натури або її зображення. Відтворення... Архітектура і монументальне мистецтво