1. Словник-довідник музичних термінів

рефрен

(фр. refren — приспів) — 1. В формах рондо і рондо-сонати — розділ, який чергується декілька разів з основною темою 2. В музиці ХІІІ — ХV ст. — баладі, вірелі, рондо — точно повторювані вірші, які супроводжувались однаковою музикою. Р., як приспів, відомий з давнини (антифон, респонсорій), такий смисл Р. зберігся до наших часів. 3. В XVII — XVIII ст. — синонім ритурнеля в арії da capo, концертній формі.

Джерело: Словник-довідник музичних термінів на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рефрен — рефре́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. рефрен — (у тексті) повторення, кн. повтор; (у пісні) ПРИСПІВ. Словник синонімів Караванського
  3. рефрен — [реифрен] -ну, м. (на) -н'і, мн. -ние, -н'іў Орфоепічний словник української мови
  4. рефрен — -у, ч. 1》 літ. Рядок або кілька рядків, які повторюються в кінці кожної строфи чи групи строф. || У прозових творах – фраза, яка повторюється, щоб наголосити певну думку, звернути на неї увагу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. рефрен — Приспів Словник чужослів Павло Штепа
  6. рефрен — РЕФРЕ́Н, у, ч. 1. літ. Рядок або кілька рядків, які повторюються в кінці кожної строфи чи групи строф. Рефрен у вірші П. Тичини – це немовби крила вірша, що дають розмах думці, причому рефрен цей міцно входить у композиційну структуру твору (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  7. рефрен — рефре́н (франц. refrain) 1. Повторення групи слів, рядка або кількох віршованих рядків наприкінці строфи або групи строф. 2. В музичній формі рондо (1) те, що багаторазово повторюється як основна тема в чергуванні з різними епізодами. 3. В куплетній пісні – приспів. Словник іншомовних слів Мельничука
  8. рефрен — Уривок мелодії, який повторюється у визначених місцях, напр., після кожної строфи у строфовій пісні; в інструментальному рондо — основна тема, яка розділяє куплети. Універсальний словник-енциклопедія
  9. рефрен — ПРИ́СПІВ (слова пісні, що повторюються після кожного куплета), ПРИ́СПІВКА, РЕФРЕ́Н. Дивились на хлопця хористи, заслухались, навіть несвоєчасно підхопили приспів (Ю. Словник синонімів української мови
  10. рефрен — Рефре́н, -ре́на; -ре́ни, -нів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. рефрен — РЕФРЕ́Н, у, ч. 1. літ. Рядок або кілька рядків, які повторюються в кінці кожної строфи чи групи строф. Рефрен у вірші П. Тичини — це немовби крила вірша, що дають розмах думці, причому рефрен цей міцно входить у композиційну структуру твору (Рад. Словник української мови в 11 томах