рефрен
РЕФРЕ́Н, у, ч.
1. літ. Рядок або кілька рядків, які повторюються в кінці кожної строфи чи групи строф.
Рефрен у вірші П. Тичини – це немовби крила вірша, що дають розмах думці, причому рефрен цей міцно входить у композиційну структуру твору (з наук. літ.);
// У прозових творах – фраза, яка повторюється, щоб наголосити певну думку, звернути на неї увагу.
Кожний розділ твору має свої рефрени так само, як їх мають багато народних пісень (з наук. літ.);
// Слова пісні, що повторюються після кожного куплету; приспів.
Рефрен у пісні “Чи я тобі, дочко, добра не бажаю” нагадує народні голосіння (з наук. літ.);
Не менш важливу роль, аніж заспів у пісні, відіграє рефрен, чи приспів, який нерідко має свою цілком самостійну словесну та музичну завершеність і щоразу мовби уточнює, підсумовує попередні емоції (з наук. літ.);
// перен. Те, що постійно повторюють, про що постійно говорять.
“Я не силую”, “я маю”, “мені вільно”, – ось вічний рефрен усіх ліберальних бесід (І. Франко).
2. Музична форма рондо, для якої характерне кількаразове повторення основної теми.
Значення в інших словниках
- рефрен — рефре́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- рефрен — (у тексті) повторення, кн. повтор; (у пісні) ПРИСПІВ. Словник синонімів Караванського
- рефрен — [реифрен] -ну, м. (на) -н'і, мн. -ние, -н'іў Орфоепічний словник української мови
- рефрен — -у, ч. 1》 літ. Рядок або кілька рядків, які повторюються в кінці кожної строфи чи групи строф. || У прозових творах – фраза, яка повторюється, щоб наголосити певну думку, звернути на неї увагу. Великий тлумачний словник сучасної мови
- рефрен — Приспів Словник чужослів Павло Штепа
- рефрен — (фр. refren — приспів) — 1. В формах рондо і рондо-сонати — розділ, який чергується декілька разів з основною темою 2. В музиці ХІІІ — ХV ст. — баладі, вірелі, рондо — точно повторювані вірші, які супроводжувались однаковою музикою. Словник-довідник музичних термінів
- рефрен — рефре́н (франц. refrain) 1. Повторення групи слів, рядка або кількох віршованих рядків наприкінці строфи або групи строф. 2. В музичній формі рондо (1) те, що багаторазово повторюється як основна тема в чергуванні з різними епізодами. 3. В куплетній пісні – приспів. Словник іншомовних слів Мельничука
- рефрен — Уривок мелодії, який повторюється у визначених місцях, напр., після кожної строфи у строфовій пісні; в інструментальному рондо — основна тема, яка розділяє куплети. Універсальний словник-енциклопедія
- рефрен — ПРИ́СПІВ (слова пісні, що повторюються після кожного куплета), ПРИ́СПІВКА, РЕФРЕ́Н. Дивились на хлопця хористи, заслухались, навіть несвоєчасно підхопили приспів (Ю. Словник синонімів української мови
- рефрен — Рефре́н, -ре́на; -ре́ни, -нів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- рефрен — РЕФРЕ́Н, у, ч. 1. літ. Рядок або кілька рядків, які повторюються в кінці кожної строфи чи групи строф. Рефрен у вірші П. Тичини — це немовби крила вірша, що дають розмах думці, причому рефрен цей міцно входить у композиційну структуру твору (Рад. Словник української мови в 11 томах