рифф

(англ. riff) — мелодична техніка джазу, яка ґрунтується на багаторазовому повторенні короткої одноманітної фрази, що легко запам’ятовується, з незначними мелодичними або гармонічними змінами. Техніка Р. є типовою для хорової африканської музики, звідки вона прийшла в афро-американську музику у вигляді питально відповідної структури. Р. застосовується в регтаймі, буги-вуги, свінгу, сучасних формах джазу. Р. застосовується не лише для супроводу соліста — імпровізатора, але й у ансамблевій грі. Інколи можуть виконуватись одночасно два Р. — один у мідної групи, другий — у саксофонів або три Р. — у труб, тромбонів і саксофонів. Застосування Р., як теми, характерне для гарлемського джазу і стилю Канзас Сіті. Р. відзначається гострою ритмікою і може виконуватись одним інструментом групою музикантів, вокальним ансамблем в унісон або у акордовому викладі.