ричеркар
(іт. ricercare — шукати) — твір поліфонічного складу, що складається з кількох розділів, які без перерви переходять один у другий. В кожному розділі розвивається власна тема в формі імітацій, що створює враження пошуку теми кожним голосом. Розквіту Р. досягнув у творчості Д.Фрескобальді. В ХХ ст. до Р. зверталися А.Казелла, Д.Маліп’єро, Б.Мартіну, І.Стравінський.
Джерело:
Словник-довідник музичних термінів
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ричеркар — -а, ч. Музична форма, поширена у західно-європейській музиці 16-17 ст.; складався з декількох розділів, в кожному з яких розвивалася поліфонічно своя тема. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ричеркар — РИЧЕРКА́Р, я, ч., муз. У західноєвропейській музиці XVI–XVII ст. поліфонічна п'єса, в якій різні голоси по черзі знаходять тему; попередник фуги. Словник української мови у 20 томах
- ричеркар — ричерка́р (від італ. ricercare – розшукувати) твір поліфонічного складу на кілька розділів, які безперервно переходять один в одний і в яких тема розвивається у формі імітацій – «пошуків» теми кожним голосом (звідси й назва). Словник іншомовних слів Мельничука