світ

(англ. sweet — солодкий) — термін, яким позначаються різновиди комерційної розважальної і танцювальної музики сентиментального, наспівно-ліричного характеру, а також споріднених форм, де використовуються засоби джазової виразності. С. виконують вповільному або помірному темпі. До С. належить ранній симфоджаз, танцювальна свінгова музика, джаз-рок, а також такі напрямки джазу, як кул, фанки, соул, босанова, сучасна поп-музика.

Джерело: Словник-довідник музичних термінів на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

світ — світ 1 іменник чоловічого роду всесвіт світ 2 іменник чоловічого роду світло арх. Орфографічний словник української мови
світ — Всесвіт, Божий <�білий> світ, ФР. людські стосунки <н. який тепер світ настав>; (на мапі) Земля, земна куля; (рослин) царство; (звуків) сфера, царина; (учених) коло; (духовий) кругозір; (вищий) товариство; (тоталітарний) лад, устрій... Словник синонімів Караванського
світ — I всесвіт, іншосвіт, іншосвіття, мир Фразеологічні синоніми: білий світ; Божий світ; Новий світ; Старий світ; той світ; цей світ II див. ранок Словник синонімів Вусика
світ — [св'іт] -ту, м. (на) -т'і, мн. -ти, -т'іў два св'ітие Орфоепічний словник української мови
світ — I -у і заст. -а, ч. 1》 розм. Те саме, що світло I 1). 2》 розм. Те саме, що світло I 8). 3》 Час перед сходом сонця; світанок. Благословлятися на світ. II -у і заст. -а, ч. 1》 Сукупність усіх форм матерії як єдине ціле; всесвіт. Геоцентрична система світу. Великий тлумачний словник сучасної мови
світ — СВІТ¹, у і заст. а, ч. 1. розм. Те саме, що сві́тло¹ 1. Місяцю мій ясний! з високого неба Сховайся за гору, бо світу не треба (Т. Шевченко); Почало сутеніти. На бульварі засвітили газове світло. Світ залив бульвар, кофейню, сходи (І. Словник української мови у 20 томах
світ — світ (сьвіт): ◊ йо́луп від світа → йолуп ◊ мару́дити світом → марудити ◊ на сві́ті вул. на волі (ст): Коли ж вона прийде, то скажи їй, що тут були в нас пан інспектор Коґут і запросили мене на Зелені Свята до криміналу. Лексикон львівський: поважно і на жарт
світ — Великий світ, та тісно жити. Нарікання бідного чоловіка. Бачив світа. Багато подорожував та бачив багато такого, чого в селі нема. Гіркий світ, мама звіялась, а тато втік. Біда діттям коли родичі покинули їх. Приповідки або українсько-народня філософія
світ — Світанок Словник застарілих та маловживаних слів
світ — (аж (рідко бі́лий)) світ кру́титься (ве́рнеться, макі́триться, колиха́ється, іде́) / закрути́вся (заверті́вся, замакі́трився, заколиха́вся, пішо́в) о́бертом (пере́кидом, пере́кидьки, хо́дором і т. ін.) (в оча́х (пе́ред очи́ма)) кому, у кого і без додатка. Фразеологічний словник української мови
світ — СВІТ — все те, що оточує людину, і те, що знаходиться всередині неї; універсальна предметність, у межах якої людина вирізняє себе з-поміж інших предметів. Філософський енциклопедичний словник
світ — ВСЕ́СВІТ (сукупність усіх форм матерії як єдине ціле), КО́СМОС, МАКРОКО́СМОС, МАКРОКО́СМ, СВІТОБУДО́ВА книжн., СВІТ заст. Космос — це Всесвіт, цим поняттям охоплюється і космічний простір, і космічні тіла (з журналу)... Словник синонімів української мови
світ — Світ, сві́ту, -тові, на сві́ті, сві́те!, світи́, -ті́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
світ — СВІТ¹, у і заст. а, ч. 1. розм. Те саме, що сві́тло¹ 1. Місяцю мій ясний! з високого неба Сховайся за гору, бо світу не треба (Шевч., І, 1963, 107); Почало сутеніти. На бульварі засвітили газове світло. Світ залив бульвар, кофейню, сходи (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах