1. Словник-довідник музичних термінів

симфонія

(гр. symphonia — співзвучність, благозвучне поєднаннятонів) — 1. Провідний жанр оркестрової музики, який сформувався в XVIII ст. на основі оркестрової сюїти, концерту, тріо-сонати, увертюри та інших жанрів. 2. Великий твір для симфонічного оркеструв формі сонатного циклу. С., як правило, складається з чотирьох частин, проте є С. з більшою або меншою їх кількістю. Класичний тип С. створили Й.Гайдн, В.А.Моцарт, Л.В.Бетховен, видатними авторами С. були Г.Берліоз, Й.Брамс, Ф.Ліст, Ф.Шуберт, А.Брукнер, Г.Малер, О.Бородін, П.Чайковський, С.Танєєв, С.Рахманінов,О.Скрябін, Н.М’ясковський, С.Прокоф’єв, Л.Ревуцький, Д.Шостакович, Б.Лятошинський, Я.Іванов, Г.Канчелі, А. Штогаренко, А.Хачатурян та ін. 3. В XVIII ст. С. називалась вступна частина сюїти, а також оркестровий вступ до опери.

Джерело: Словник-довідник музичних термінів на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. симфонія — симфо́нія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. симфонія — [сиемфон'ійа] -йі, ор. -йеійу Орфоепічний словник української мови
  3. симфонія — -ї, ж. 1》 Великий музичний твір для оркестру з однієї або кількох частин, що відрізняються одна від одної характером музики й темпом. || чого і яка, перен. Сукупність яких-небудь звуків. || ірон. Безладний шум, грюкіт і т. ін. 2》 перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. симфонія — Созвуччя, див. гармонія Словник чужослів Павло Штепа
  5. симфонія — СИМФО́НІЯ, ї, ж. 1. Великий музичний твір для оркестру з однієї або кількох частин, що відрізняються одна від одної характером музики й темпом. Словник української мови у 20 томах
  6. симфонія — симфо́нія (від грец. συμφωνία – співзвучність) 1. Жанр інструментальної музики; музичний твір з однієї або кількох частин для симфонічного оркестру. 2. Гармонічне сполучення різноманітних звуків, фарб тощо. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. симфонія — Циклічний музичний твір у формі сонати (4 частини), призначений для оркестру; удосконалилася в XVIII ст. у старовіденській та манхгеймській школах. Універсальний словник-енциклопедія
  8. симфонія — Симфо́нія, -нії, -нією; -фо́нії, -ній Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. симфонія — СИМФО́НІЯ, ї, ж. 1. Великий музичний твір для оркестру з однієї або кількох частин, що відрізняються одна від одної характером музики й темпом. Словник української мови в 11 томах