сопрано

(іт. soprano — верхній, вищий) — 1.Найвищий жіночий голос.Діапазон від с1 до с3 (інколи до b3). Ноти записуються в скрипковому ключі. Існують колоратурні, лирико-колоратурні, ліричні, лірико-драматичні, драматичні С., які відрізняються силою звуку та тембром, а інколи такі С., володарки яких спроможні виконуватибудь-яку сопранову (рідко мецо-сопранову) партію (напр., М.Каллас).2. В навчальному курсі гармонії — назва верхнього (першого) голосу.3. Партія в хорі або вокальному ансамблі, яка складається з високих дитячих або жіночих голосів. 4. Високі за регістром різновиди окремих музичних інструментів (сопранова труба, сопрановий саксофон та ін.).

Джерело: Словник-довідник музичних термінів на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сопрано — сопра́но 1 іменник жіночого або середнього роду голос сопра́но 2 іменник жіночого роду, істота співачка Орфографічний словник української мови
  2. сопрано — невідм., с. і ж. 1》 Високий жіночий голос. Колоратурне сопрано. 2》 Співачка з таким голосом. 3》 Високі за регістром різновиди деяких музичних інструментів. 4》 У навчальному курсі гармонії – назва верхнього (першого) голосу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. сопрано — СОПРА́НО, невідм., с. і ж. 1. Найвищий за звучанням жіночий голос. Менша [сестра] вигукувала докірливо слова дзвінким сопрано (А. Кримський); Слабеньке сопрано механічно, як завчений урок, виконувало .. естрадну пісеньку про кохання (Л. Словник української мови у 20 томах
  4. сопрано — сопра́но (італ. soprano, від sopra – зверх, понад) 1. Найвищий співочий голос. 2. Найвища партія для голосу в хорі. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. сопрано — 1. найвищий жіночий голос (або хлоп'ячий, називають також дискантом) у діапазоні с1-с3; види с.: колоратурне, ліричне, драматичне; 2. співачка або хлопчик з таким голосом; 3. найвищий голос у хорі; 4. популярна назва саксофону-сопрано. Універсальний словник-енциклопедія
  6. сопрано — Сопра́но, -на; -ра́на, -ра́нів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. сопрано — СОПРА́НО, невідм., с. і ж. 1. Високий жіночий голос. Менша [сестра] вигукувала докірливо слова дзвінким сопрано (Крим., Вибр., 1965, 347); Слабеньке сопрано механічно, як завчений урок, виконувало.. естрадну пісеньку про кохання (Дмит. Словник української мови в 11 томах