сопрано
СОПРА́НО, невідм., с. і ж.
1. Найвищий за звучанням жіночий голос.
Менша [сестра] вигукувала докірливо слова дзвінким сопрано (А. Кримський);
Слабеньке сопрано механічно, як завчений урок, виконувало .. естрадну пісеньку про кохання (Л. Дмитерко);
Драматичне сопрано;
Ліричне сопрано;
Партія сопрано;
Співуче сопрано.
2. Співачка, що має такий голос.
О, князь чував той романс не раз! чув і в концертах від модних сопрано, чув його і в елегантних товариствах (Леся Українка).
△ (1) Колорату́рне сопра́но – жіночий голос найвищого регістру, що легко й вільно виконує колоратуру.
З прочинених дверей залящав голос худенького дівчати – у неї було навдивовижу гарне, ясне і гнучке колоратурне сопрано (Л. Дмитерко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сопрано — сопра́но 1 іменник жіночого або середнього роду голос сопра́но 2 іменник жіночого роду, істота співачка Орфографічний словник української мови
- сопрано — невідм., с. і ж. 1》 Високий жіночий голос. Колоратурне сопрано. 2》 Співачка з таким голосом. 3》 Високі за регістром різновиди деяких музичних інструментів. 4》 У навчальному курсі гармонії – назва верхнього (першого) голосу. Великий тлумачний словник сучасної мови
- сопрано — (іт. soprano — верхній, вищий) — 1.Найвищий жіночий голос.Діапазон від с1 до с3 (інколи до b3). Ноти записуються в скрипковому ключі. Існують колоратурні, лирико-колоратурні, ліричні, лірико-драматичні, драматичні... Словник-довідник музичних термінів
- сопрано — сопра́но (італ. soprano, від sopra – зверх, понад) 1. Найвищий співочий голос. 2. Найвища партія для голосу в хорі. Словник іншомовних слів Мельничука
- сопрано — 1. найвищий жіночий голос (або хлоп'ячий, називають також дискантом) у діапазоні с1-с3; види с.: колоратурне, ліричне, драматичне; 2. співачка або хлопчик з таким голосом; 3. найвищий голос у хорі; 4. популярна назва саксофону-сопрано. Універсальний словник-енциклопедія
- сопрано — Сопра́но, -на; -ра́на, -ра́нів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- сопрано — СОПРА́НО, невідм., с. і ж. 1. Високий жіночий голос. Менша [сестра] вигукувала докірливо слова дзвінким сопрано (Крим., Вибр., 1965, 347); Слабеньке сопрано механічно, як завчений урок, виконувало.. естрадну пісеньку про кохання (Дмит. Словник української мови в 11 томах