стакато

(іт staccato — уривчастий, відокремлений) — уривчасте, коротке виконання звуків голосом або на музичних інструментах,один з основних прийомів звуковидобування, альтернативний легато. В нотопису позначається словом staccato або крапками над(під)нотами, які слід виконувати С.

Джерело: Словник-довідник музичних термінів на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стакато — (муз.) відрубне, хапко. (див. противн. легато) Словник чужослів Павло Штепа
  2. стакато — СТАКА́ТО, муз. 1. присл. Коротко, уривчасто (як позначення способу виконання музичного твору). * Образно. Раптом із ярової пшениці стакато: – Пать-падьом! – Пать-падьом! – Пать-падьом! (Остап Вишня). 2. у знач. ім., невідм. Словник української мови у 20 томах
  3. стакато — муз. 1》 присл. Коротко, уривчасто (як позначення способу виконання музичного твору). 2》 у знач. ім., невідм., с. Уривчасте виконання звуків, при якому вони чітко відокремлюються один від одного; прот. легато. Великий тлумачний словник сучасної мови