стакато
СТАКА́ТО, муз.
1. присл. Коротко, уривчасто (як позначення способу виконання музичного твору).
* Образно. Раптом із ярової пшениці стакато: – Пать-падьом! – Пать-падьом! – Пать-падьом! (Остап Вишня).
2. у знач. ім., невідм., с. Уривчасте виконання звуків, при якому вони чітко відокремлюються один від одного; протилежне легато.
Найзручніше на сопілці виконувати .. подвійне і потрійне стакато (з наук. літ.);
[Ліза:] Я хочу стати знаменитою [піаністкою].., а ви набиваєте мені голову вашими стакато, легато, модерато! (І. Кочерга);
* Образно. Прокидається хвилька, тонко сплескує в борт і розсипається в дрібному стакато (Д. Ткач).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- стакато — (муз.) відрубне, хапко. (див. противн. легато) Словник чужослів Павло Штепа
- стакато — (іт staccato — уривчастий, відокремлений) — уривчасте, коротке виконання звуків голосом або на музичних інструментах,один з основних прийомів звуковидобування, альтернативний легато. В нотопису позначається словом staccato або крапками над(під)нотами, які слід виконувати С. Словник-довідник музичних термінів
- стакато — муз. 1》 присл. Коротко, уривчасто (як позначення способу виконання музичного твору). 2》 у знач. ім., невідм., с. Уривчасте виконання звуків, при якому вони чітко відокремлюються один від одного; прот. легато. Великий тлумачний словник сучасної мови