стрета

(від іт. stringere — стискувати, скорочувати) — 1. Виклад поліфонічної теми фуги у вигляді простої або канонічної імітації, коли тема вступає в наступному голосі ще до її закінчення в попередньому (як в каноні). 2. Заключний епізод музичного твору (концерту) або його частини (фінал картини або дії в опері), які виконуються в стрімкому темпі (напр.,С. Манріко з опери 'Трубадур' Д.Верді). 3. Прискорення темпу в заключному розділі інструментального твору (напр., Presto в коді фіналу 5 симфонії Л.В.Бетховена).

Джерело: Словник-довідник музичних термінів на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стрета — СТРЕТА – СТРЕТО Стрета, -и. Тісне проведення теми кількома голосами у фузі (тема виступає в наступному голосі до того, як вона закінчилась в попередньому голосі); заключний епізод музичного твору або його частини в прискореному темпі. Стрето, незм. Прискорення музичного темпу. Літературне слововживання
  2. стрета — СТРЕ́ТА, и, ж., муз. 1. Рід імітації, в якій імітуючий голос вступає до моменту закінчення теми в голосі, що починає. 2. Заключний розділ музичного твору, який виконують в особливо прискореному темпі. Словник української мови у 20 томах
  3. стрета — -и, ж. 1》 Тісне проведення теми кількома голосами у фузі. 2》 Заключний епізод музичного твору або його частини у прискореному темпі. Великий тлумачний словник сучасної мови