1. Словник української мови у 20 томах

стрета

СТРЕ́ТА, и, ж., муз.

1. Рід імітації, в якій імітуючий голос вступає до моменту закінчення теми в голосі, що починає.

2. Заключний розділ музичного твору, який виконують в особливо прискореному темпі.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стрета — СТРЕТА – СТРЕТО Стрета, -и. Тісне проведення теми кількома голосами у фузі (тема виступає в наступному голосі до того, як вона закінчилась в попередньому голосі); заключний епізод музичного твору або його частини в прискореному темпі. Стрето, незм. Прискорення музичного темпу. Літературне слововживання
  2. стрета — (від іт. stringere — стискувати, скорочувати) — 1. Виклад поліфонічної теми фуги у вигляді простої або канонічної імітації, коли тема вступає в наступному голосі ще до її закінчення в попередньому (як в каноні). Словник-довідник музичних термінів
  3. стрета — -и, ж. 1》 Тісне проведення теми кількома голосами у фузі. 2》 Заключний епізод музичного твору або його частини у прискореному темпі. Великий тлумачний словник сучасної мови