тростина
1. Тонка пластинка з комишу, за допомогою якої видобувається звук на деяких духових інструментах. Розрізняються одинарні Т. — у кларнета, саксофона, басетгорна, жалійки, тароготота ін. і подвійні Т. — у гобоя, англійського ріжка, фагота, зурни тощо.(див. Язичок). 2. Древко смичка інструментів родини скрипок, виготовлене з деревини фернамбуку.
Джерело:
Словник-довідник музичних термінів
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- тростина — трости́на іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- тростина — ТРОСТИ́НА, и, ж. 1. Стеблина очерету, комишу і т. ін. Твердіють гранчасті тростини (М. Бажан); * У порівн. Вона йде, похитуючись, як тростина, коло нього і все збиточно усміхається... (О. Словник української мови у 20 томах
- тростина — -и, ж. 1》 Стеблина очерету, комишу і т. ін. 2》 рідко. Те саме, що очерет. Цукрова тростина — тропічна й субтропічна рослина родини злакових, яку використовують для виготовлення цукру. 3》 Спеціально оброблена тонка довга палиця. Великий тлумачний словник сучасної мови
- тростина — ОЧЕРЕ́Т (рослина), ТРОСТИ́НА, КОМИ́Ш розм., ТРО́ЩА діал. За прибережним вітерцем повертається листя очерету (М. Стельмах); Тільки десь-не-десь прокльовувалася з землі свіжа зелень: сквапливі острі листки тростини (І. Словник синонімів української мови
- тростина — Трости́на, -ни; -ти́ни, -ти́н Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- тростина — ТРОСТИ́НА, и, ж. 1. Стеблина очерету, комишу і т. ін. Твердіють гранчасті тростини (Бажан, Вибр., 1940, 100); *У порівн. Вона йде, похитуючись, як тростина, коло нього і все збиточно усміхається… (Коб. Словник української мови в 11 томах