унісон

(іт. unisono — однозвучний) — 1. Одночасне звучання двох або кількох голосів на одному ступені звукоряду, яке утворює повний консонанс, інтервал чистої прими (напр., а — а). 2. Виконання однієї партії кількома співаками або інструменталістами. 3. До У. подекуди відносять 'еквісон' — об`єднання звуків в інтервалі октави (октавний У.).

Джерело: Словник-довідник музичних термінів на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. унісон — унісо́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. унісон — [ун'ісон] -ну, м. (на) -н'і Орфоепічний словник української мови
  3. унісон — Однозвучність Словник чужослів Павло Штепа
  4. унісон — УНІСО́Н, у, ч. Співзвучність, яка досягається одночасним відтворенням двох або кількох звуків однієї висоти і однакових звуків у різних октавах (кількома голосами чи інструментами). Словник української мови у 20 томах
  5. унісон — -у, ч. 1》 Співзвучність, яка досягається одночасним відтворенням двох або кількох звуків однієї висоти і однакових звуків у різних октавах (кількома голосами чи інструментами). || Збіг голосів на одному ступені, чиста прима. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. унісон — унісо́н (італ. unisono, від лат. unus – один і sonus – звук) 1. Одночасне звучання двох або кількох звуків на одній висоті і однакових звуків у різних октавах. 2. фіз. Рівність частот двох джерел звукових коливань. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. унісон — СПІВЗВУ́ЧНІСТЬ (муз. — гармонійне поєднання двох або кількох звуків при одночасному звучанні), СПІВЗВУ́ЧЧЯ, СУГОЛОСНІСТЬ, УНІСО́Н, СУГОЛОССЯ рідше. Словник синонімів української мови
  8. унісон — Унісо́н, -ну; в унісо́н Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. унісон — УНІСО́Н, у, ч. Співзвучність, яка досягається одночасним відтворенням двох або кількох звуків однієї висоти і однакових звуків у різних октавах (кількома голосами чи інструментами). Словник української мови в 11 томах
  10. унісон — рос. унисон 1. Одночасне звучання двох або кількох звуків на одній висоті й однакових звуків у різних октавах. 2. Переносно — потурати комусь, сліпо виконувати щось, наслідувати або підтримувати когось. Eкономічна енциклопедія