унісон
УНІСО́Н, у, ч. Співзвучність, яка досягається одночасним відтворенням двох або кількох звуків однієї висоти і однакових звуків у різних октавах (кількома голосами чи інструментами).
Як і в народній музиці, хорові твори, а також хорові обробки композитора [Б. Лятошинського] часто закінчуються октавами і унісонами (Нар. тв. та етн., 6, 1968, 55).
В унісо́н (з ким — чим, кому, чому або без додатка): а) співзвучно.
Скрипач грав, звичайно, в унісон із кларнетом (Рильський, Бабине літо, 1967, 112);
В унісон пісні вряди-годи бриніла тільки балалайка (Кос., Новели, 1962, 168);
Народ на Україні, особливо Лівобережній, любить співати народні пісні гуртом, хором, але не в унісон, лише так званими підголосками (Муз. праці, 1970, 490);
б) в однаковій манері, в однаковому тоні з ким-небудь.
— Ясно, — теж по-військовому, в унісон йому відказала Надія (Баш, Надія, 1960, 102);
в) однаково, узгоджено з ким-, чим-небудь.
Тасі було трохи ніяково, боялась зустріти знайомих, та Сачко заговорив в унісон її думкам, і вона стала уважно слухати (Дмит., Розлука, 1957, 34).
◊ Серця́ б’ю́ться (би́лися) в унісо́н див. се́рце.
Значення в інших словниках
- унісон — унісо́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- унісон — [ун'ісон] -ну, м. (на) -н'і Орфоепічний словник української мови
- унісон — Однозвучність Словник чужослів Павло Штепа
- унісон — (іт. unisono — однозвучний) — 1. Одночасне звучання двох або кількох голосів на одному ступені звукоряду, яке утворює повний консонанс, інтервал чистої прими (напр., а — а). 2. Виконання однієї партії кількома співаками або інструменталістами. 3. Словник-довідник музичних термінів
- унісон — УНІСО́Н, у, ч. Співзвучність, яка досягається одночасним відтворенням двох або кількох звуків однієї висоти і однакових звуків у різних октавах (кількома голосами чи інструментами). Словник української мови у 20 томах
- унісон — -у, ч. 1》 Співзвучність, яка досягається одночасним відтворенням двох або кількох звуків однієї висоти і однакових звуків у різних октавах (кількома голосами чи інструментами). || Збіг голосів на одному ступені, чиста прима. Великий тлумачний словник сучасної мови
- унісон — унісо́н (італ. unisono, від лат. unus – один і sonus – звук) 1. Одночасне звучання двох або кількох звуків на одній висоті і однакових звуків у різних октавах. 2. фіз. Рівність частот двох джерел звукових коливань. Словник іншомовних слів Мельничука
- унісон — СПІВЗВУ́ЧНІСТЬ (муз. — гармонійне поєднання двох або кількох звуків при одночасному звучанні), СПІВЗВУ́ЧЧЯ, СУГОЛОСНІСТЬ, УНІСО́Н, СУГОЛОССЯ рідше. Словник синонімів української мови
- унісон — Унісо́н, -ну; в унісо́н Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- унісон — рос. унисон 1. Одночасне звучання двох або кількох звуків на одній висоті й однакових звуків у різних октавах. 2. Переносно — потурати комусь, сліпо виконувати щось, наслідувати або підтримувати когось. Eкономічна енциклопедія