флажолет
(фр. flagolet — флейточка, свиріль) — 1. Невелика поздовжня флейта високого регістру, різновид блокфлейти, виготовлена з слонової кістки або самшиту, з 6 ігровими отворами та свистковим пристроєм. Різновиди Ф. — французький, англійський, подвійний, потрійний. 2. Легкий призвук-свист, який можна одержати на струнних інструментах слабким обережним дотиком пальця до струни в місцях парціального поділу (1/2, 1/3, 1/4 і т.д. довжини струни), що утворює гармоніки основного тону. Позначається нотою, де слід притиснути струну, з маленьким нуликом вгорі або нотою з ромбом. 3. Споріднений скрипковому Ф. звук флейти, що видобувається передуванням. 4. Старовина назва малої флейти. 5. Регістр органу.
Джерело:
Словник-довідник музичних термінів
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- флажолет — флажоле́т 1 іменник чоловічого роду інструмент флажоле́т 2 іменник чоловічого роду звук Орфографічний словник української мови
- флажолет — ФЛАЖОЛЕ́Т, ч. 1. род. а. Духовий музичний інструмент на зразок флейти. Партія флажолета. 2. род. у. М'який звук свистячого тембру, який одержують на струнних музичних інструментах легким доторканням пальця до певних точок струни. Словник української мови у 20 томах
- флажолет — ч. 1》 род. -а. Старовинний музичний духовий інструмент на зразок флейти. 2》 род. -у. М'який звук свистячого тембру, що його одержують на струнних музичних інструментах легким доторканням пальця до певних точок струни. Великий тлумачний словник сучасної мови
- флажолет — флажоле́т (франц. flageolet, від старофранц. flageol – флейта) 1. Духовий музичний інструмент, різновид флейти. 2. Звук свистячого тембру, одержуваний на струнних інструментах. 3. Старовинна назва малої флейти. Словник іншомовних слів Мельничука
- флажолет — ФЛАЖОЛЕ́Т, ч. 1. род. а. Старовинний музичний духовий інструмент на зразок флейти. 2. род. у. М’який звук свистячого тембру, який одержують на струнних музичних інструментах легким доторканням пальця до певних точок струни. Контрастною [у IV симфонії... Словник української мови в 11 томах