хомонія

В церковному співі XV-XVII ст. — особлива манера вимовляння тексту, коли до закінчення дієслів минулого часу додавались склади 'хомо' (напр., 'називахомо', 'согрешихомо' тощо), інша назва -'роздільномовність' або 'роздільномовлення'. Х.с. у 1667 році був заборонений Московським церковним собором, який вирішив 'гласовий спів співати на мовлення', відповідним чином виправивши тексти і наспіви усіх співацьких книг.