цитра

(від гр. kithara — кіфара) — струнний щипковий інструмент здерев’яним корпусом, грифом з металевими ладами та 4 — 5 металевими мелодичними і 25 — 40 розташованими поза грифом жильними струнами для супроводу. Звук видобувають плектром або пальцями. Різновиди Ц. — прима, тенор, альт, бас. Ц. поширена в багатьох країнах, особливо в Австрії, Білорусі та Німеччині, де застосовується як сольний та оркестровий інструмент.

Джерело: Словник-довідник музичних термінів на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. цитра — ци́тра іменник жіночого роду струнний щипковий музичний інструмент) Орфографічний словник української мови
  2. цитра — ЦИ́ТРА, и, ж. Струнний щипковий музичний інструмент у вигляді скриньки з фігурними обрисами і грифом з металевими ладами. Ідеалом у Демидова було купити собі цитру і навчитися грати (О. Словник української мови у 20 томах
  3. цитра — -и, ж. Струнний щипковий музичний інструмент у вигляді скриньки з фігурними обрисами та грифом з металевими ладами. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. цитра — ци́тра (нім. Zither, від грец. κιθάρα – кіфара) струнний щипковий музичний інструмент. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. цитра — Струнний щипковий музичний інструмент; корпус дерев'яний, струни, натягнені над грифом, защипують пальцями або плектроном; в ц. типу зальцбурзької один бік опуклий, частина струн вкорочена, ін. служать для акомпанементу; особливо популярна серед мшк. альпійських гір. Універсальний словник-енциклопедія
  6. цитра — Ци́тра, -ри; ци́три, цитр Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. цитра — ЦИ́ТРА, и, ж. Струнний щипковий музичний інструмент у вигляді скриньки з фігурними обрисами і грифом з металевими ладами. Ідеалом у Демидова було купити собі цитру і навчитися грати (Мак., Вибр. Словник української мови в 11 томах