цитра

ЦИ́ТРА, и, ж.

Струнний щипковий музичний інструмент у вигляді скриньки з фігурними обрисами і грифом з металевими ладами.

Ідеалом у Демидова було купити собі цитру і навчитися грати (О. Маковей);

Б'є дзигар поважно й мило, Цитра, – чується мені, – Почина сама бриніти, І сиджу я, мов у сні (Леся Українка);

У сусідових дочок була старенька цитра, незабаром Георис уже бренькав і на цитрі (П. Загребельний).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. цитра — (від гр. kithara — кіфара) — струнний щипковий інструмент здерев’яним корпусом, грифом з металевими ладами та 4 — 5 металевими мелодичними і 25 — 40 розташованими поза грифом жильними струнами для супроводу. Звук видобувають плектром або пальцями. Словник-довідник музичних термінів
  2. цитра — ци́тра іменник жіночого роду струнний щипковий музичний інструмент) Орфографічний словник української мови
  3. цитра — -и, ж. Струнний щипковий музичний інструмент у вигляді скриньки з фігурними обрисами та грифом з металевими ладами. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. цитра — ци́тра (нім. Zither, від грец. κιθάρα – кіфара) струнний щипковий музичний інструмент. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. цитра — Струнний щипковий музичний інструмент; корпус дерев'яний, струни, натягнені над грифом, защипують пальцями або плектроном; в ц. типу зальцбурзької один бік опуклий, частина струн вкорочена, ін. служать для акомпанементу; особливо популярна серед мшк. альпійських гір. Універсальний словник-енциклопедія
  6. цитра — Ци́тра, -ри; ци́три, цитр Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. цитра — ЦИ́ТРА, и, ж. Струнний щипковий музичний інструмент у вигляді скриньки з фігурними обрисами і грифом з металевими ладами. Ідеалом у Демидова було купити собі цитру і навчитися грати (Мак., Вибр. Словник української мови в 11 томах