імпеданс

(від лат. impedio — перешкоджати) — 1. В акустиці — комплексний опір в акустичних системах, сума активного і реактивного опорів. 2. В вокальній педагогіці — головний критерій ефективності співацької техніки. Найкращі фонаційні умови утворюються тоді, коли в надскладковому відділі голосового апарату утворюється значний опір повітрю, яке проходить під час відкриття голосової щілини. Загальний опір, який утворюється при цьому ротоглотковим каналом і стовпом повітря, що коливається в ньому, визначає величину І. на рівні голосових складок — від сильного до слабкого. Водночас І. є захисним механізмом голосових складок під час фонації. Вокальна техніка з сильним І. забезпечує найкращі умови для співу, невтомлюваність та витривалість голосового апарату, тоді як вокальна техніка з слабким І. дозволяє співати 'не досить високо, не сильно, не довго і не часто'(Р.Юссон). Першим типом І. користуються народні виконавці, співаки оперно — концертного плану, другим — естрадні співаки, які не здатні співати без підсилювальної апаратури. Деякі естрадні виконавці (А.Пугачова, М.Боярський та ін.), підсвідомо прагнучи збільшити рівень І., використовують вокальну техніку з назалізацією, проте це негативно відбивається на естетичній якості звуку. Фонетичні особливості української мови забезпечують певне підсилення І. у естрадних співаків (Т.Повалій, П.Зібров, В.Зінкевич, О.Пономарьов). І. є величиною, яка змінюється і не піддається точному вимірюванню, тому його можна визначити за непрямими ознаками — положенням гортані, ступенем розкриття рота, укладом язика тощо — і, головне, за кінцевим результатом — якістю співацького звуку. Добір оптимального І. — центральна проблема вокального навчання і виконавства.

Джерело: Словник-довідник музичних термінів на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. імпеданс — ІМПЕДА́НС, у, ч. 1. фіз. Повний опір електричного кола змінному струму, зумовлений омічним, індуктивним та ємнісним опором кола. Імпеданс п'єзоелемента може змінюватися на декілька порядків (з наук.-техн. літ. Словник української мови у 20 томах
  2. імпеданс — -у, ч. 1》 Повний опір електричного кола змінному струму, зумовлений омічним, індуктивним та ємнісним опором кола. 2》 Реактивний опір, що його чинить жива тканина змінному струму. 3》 муз. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. імпеданс — імпеда́нс, імпеда́нц (англ. impedance, нім. Impedanz, від лат. impedio – перешкоджаю) 1. Повний опір електричного кола змінному струму, зумовлений омічним, індуктивним та ємнісним опором кола. 2. Реактивний опір, що його чинить жива тканина змінному струму. Словник іншомовних слів Мельничука