імпеданс
ІМПЕДА́НС, у, ч.
1. фіз. Повний опір електричного кола змінному струму, зумовлений омічним, індуктивним та ємнісним опором кола.
Імпеданс п'єзоелемента може змінюватися на декілька порядків (з наук.-техн. літ.);
Імпеданс на низьких частотах більший, ніж на високих (з навч. літ.).
2. муз. У вокальній педагогіці – головний критерій ефективності співацької техніки.
До акустичних механізмів утворення голосу належать висота звуку, сила звуку, чистота інтонації, висока співацька форманта, вібрато, імпеданс тощо (з наук. літ.);
Вокальна техніка з сильним імпедансом забезпечує найкращі умови для співу, невтомлюваність і витривалість голосового апарату (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- імпеданс — (від лат. impedio — перешкоджати) — 1. В акустиці — комплексний опір в акустичних системах, сума активного і реактивного опорів. 2. В вокальній педагогіці — головний критерій ефективності співацької техніки. Словник-довідник музичних термінів
- імпеданс — -у, ч. 1》 Повний опір електричного кола змінному струму, зумовлений омічним, індуктивним та ємнісним опором кола. 2》 Реактивний опір, що його чинить жива тканина змінному струму. 3》 муз. Великий тлумачний словник сучасної мови
- імпеданс — імпеда́нс, імпеда́нц (англ. impedance, нім. Impedanz, від лат. impedio – перешкоджаю) 1. Повний опір електричного кола змінному струму, зумовлений омічним, індуктивним та ємнісним опором кола. 2. Реактивний опір, що його чинить жива тканина змінному струму. Словник іншомовних слів Мельничука