інтеріоризація

(від лат. interior — внутрішній) — процес перетворення зовнішніх реальних дій на ідеальні внутрішні дії. І. є передумовою перетворення зовнішніх факторів у психічний процес та його інтерпретації в художній формі.

Джерело: Словник-довідник музичних термінів на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. інтеріоризація — Формування внутрішніх, психічних структур на основі засвоєння структур зовнішньої, соціально зумовленої діяльності, формування орієнтиру поведінки. англ. interiorisation; нім. Interiorisation f=; угор. érdekeltség; рос. интериоризация. Словник із соціальної роботи
  2. інтеріоризація — ІНТЕРІОРИЗА́ЦІЯ, ї, ж., псих. Дія за знач. інтеріоризува́ти. Інтеріоризація діяльнісного досвіду зумовила формування, а згодом і домінування в людській суб'єктивності діяльнісно організованої свідомості (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  3. інтеріоризація — інтеріориза́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  4. інтеріоризація — -ї, ж. 1》 Формування внутрішніх структур людської психіки через засвоєння зовнішньої соціальної поведінки. || Процес перетворення зовнішніх, реальних дій на внутрішні розумові дії. 2》 У психіатрії – переживання хворим обставин, що його хвилюють, потай від оточуючих. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. інтеріоризація — ІНТЕРІОРИЗАЦІЯ (від лат. interior — внутрішній) — перехід із-зовні всередину. Термін стосується процесу формування внутрішніх структур людської психіки під впливом зовнішніх чинників соціальної дійсності. Філософський енциклопедичний словник