Інга
запозичене: двн. Inga; ingwio — Бог. ІНА.
— Мене звуть Іра. Інга — це твоя вигадка. — Що тут поганого? В цьому слові якась солодка романтика, тривожна любов,1 морські хвилі. Інго, невже ти мене забудеш? (О. Донченко).
Джерело:
Власні імена людей. Словник-довідник
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- Інга — І́нга іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови