Інга

запозичене: двн. Inga; ingwio — Бог. ІНА.

— Мене звуть Іра. Інга — це твоя вигадка. — Що тут поганого? В цьому слові якась солодка романтика, тривожна любов,1 морські хвилі. Інго, невже ти мене забудеш? (О. Донченко).

Джерело: Власні імена людей. Словник-довідник на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Інга — І́нга іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови