Інна

лат.; іппо — плаваю; можливо, від болг. Ина — скороч. імен типу Катерина; раніше було лише чоловічим ім'ям.

Іннонька, Інночка, Іннусн, Іннусенька, Шнусечка, Іна, Шуся, Песька, Інця.

О люба Інно, ніжна ІнноХ я —сам. Вікно. Сніги... Сестру я Вашу так любив — дитинно, злотоцінно.Любив? — Давно. Цвіли луги... (П. Тичина);До нього в полеІз селища приходить дітвора.Іннуся теж між них (П. Біба).