Артур

запозичене: кельт. Artur (Arthur); можлиельт. — art(h) — ведмідь. Артурко, Артуронько, Артурочко, Артурчик; Турнк.

— Бабулько, а ти знаєш, чому він Артурі Його батьки читали книжку про Овода саме в той час, коли він народився. От тому він і Артур (Ю. Збанацький);— Здоров, Турикух Так мене зустрічають і вітають біля школи щоденно (Ю. Збанацький).

Джерело: Власні імена людей. Словник-довідник на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Артур — див. легенди про короля Артура Універсальний словник-енциклопедія
  2. Артур — Арту́р іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови