Архип

гр. archo — керую, правлю і hippos — кінь; вершник.

Архипко, Архипонько, Архипочко, Архипчик, Архипцьо.

Час страшний то був, пустельний, чорний, дикий. І вільне слово під "опіку" взяв царизм проклятий. Це ж тоді загинув Архип Тесленко (П. Тичина);На хвилину розмова перервалася. З печі ковзнув чотирирічний Архипко (Ю. Збанацький).

Джерело: Власні імена людей. Словник-довідник на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Архип — Архи́п іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. Архип — Архи́п, -на, Архи́пович, -ча. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)