Валентин

Валентин; Валинтій, Валинт

лат.; valens ірод, valentis) — сильний, здоровий, міцний.

Валентинонько, Валентиночко, Валько, Валя, Валечко, Валик.

Валя так побачити хотів нас — завчасно строгих і змужнілих!..Де ти зараз, Валентине кучерявий?(Л. Ковальчук);З спокійним, ясним, ласкавим лицем І з чистим серцем працював Валентій, Робив свою роботу благодатну (І. Франко);— Марія Євдокимівна довго жила в них, доглядала за Валею, Валиком, ще маленьким хлопчиком (Ю. Щербак).

Джерело: Власні імена людей. Словник-довідник на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Валентин — Валенти́н іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. Валентин — Валенти́н, -на, -нові, -не! Правописний словник Голоскевича (1929 р.)