Валентина

жін. до Валентин.

Валентинонька, Валентиночка, Валя, Валечка, Вашося, Валкіша, ,Валібшка, Валкіня, Тіна, Тінонька, Тіночка, Тінка.

Питають їх про ім'я. Його звуть Роман Сиваш, її — вона каже: Левантина, суддя поправляє: Валентина (Б. Грінченко);Валентино, Валентино, Світ увесь в огні. Свіжу рану, Валентино, Забинтуй мені (П. Біба);Будуть людям підвладнімікро- і макрокосмос. О небесні братих небесна сестриця Валя, Космічне сузір'япіонерів і першопрохідців (С Крижанівський);Він швидко познайомився з попутницею, яку став по-батьківському величати Валею, Валюшею (Ю. Щербак);Де ти ідеш, Валюшно?Де зупинишся жить? (А. Малишко).

Джерело: Власні імена людей. Словник-довідник на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Валентина — Валенти́на іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. Валентина — Валенти́на, -ни, -ні, -ти́но! Правописний словник Голоскевича (1929 р.)