Василь

гр.; basileus — цар.

Василько, Василенько, Василечко, Василин, Василина, Васько, Василик, Васильчик, Васильцьо, Васильик, Василунь, Василуньо, Вася, Васьо, Васюньо, Васкіта.

Це батько мій,це наш Василь,мій тато (М. Бажан);Йшов біля річеньки радий Василько,Йшов із сестрою на ниву, під ліс (О. Ющенко);Ой Василю, Василечку, серденько Василю, Купи мені намистечко на білую шию! (Народна пісня);Ой жила вдова на край селаТа мала сина Василина (Народна пісня);Дещо од свого талану Василин уділив і дочці (М. Рудь);Ой Василю, Василино,Моя вірная дружино! (Народна пісня);Тануть останні зимові кусні —Сині крижинки на скреслій ріці,Ну, а Васько у кар'єр від кузніКаменотесам підвозить різці (В. Забаштанський);— Так тебе звуть Василь? — Так. — Василь, Василик, а я Олеся (О. Довженко);— Ой синочку Васильчику,Де ж твій товар сивий лежить? (Народна пісня);Там на горі, на високій, зацвіла татарка, А Васильцьо і Касуня, то сі єдна парка (Народна пісня);Васильок, Васильок*.В нього — русий чубок,синьо очі цвітуть,як весною льонок (В. Малик);Зачиняй ворітечка-ворітця, А не пускай Василуня-молодця. Як наїде Василуньо з боярами, То витопче сад-виноград кониками (Народна пісня);Пішов Васюньо та й найшов, Взяв за ручку та й прийшов:— Галюню моя, молодесенька,Ти ж мені суджена! (Народна пісня);Мій дядько Васюта, людина проста, Любив не долини, а там, де круто...(А. Малишко).