1. Власні імена людей. Словник-довідник

Веремій

див. Ярема.

Джерело: Власні імена людей. Словник-довідник на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. веремій — -я, ч., розм. Те саме, що веремія. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. веремій — ВЕРЕМІ́Й, я, ч., розм. Те саме, що веремі́я. Коли над сим глухим, пустельним місцем жалібно гула одна буря, крутячи страшного веремія і закидаючи усе снігом, – ті [горобці] і зимою хмарами носилися і несамовито цвірінькали (Панас Мирний). Словник української мови у 20 томах
  3. Веремій — Веремі́й іменник чоловічого роду, істота ім'я Орфографічний словник української мови
  4. веремій — див. вир; гамір; метушня; сварка Словник синонімів Вусика
  5. веремій — КОЛОТНЕ́ЧА (безладний рух, гомін людей), КОЛОТНЯ́́ розм., ВЕРЕМІ́Я розм., ВЕРЕМІ́Й розм., ХУ́ГА розм., КО́ЛОТ діал. В кузові зчинилася колотнеча. Люди кричали, лаялися, потім почали гупати кулаками об вицвілий верх кабіни (М. Словник синонімів української мови
  6. веремій — Веремі́й, -мі́я і веремі́я, -мі́ї, -мі́єю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. веремій — ВЕРЕМІ́Й, я, ч., розм. Те саме, що веремі́я. Коли над сим глухим, пустельним місцем жалібно гула одна буря, крутячи страшного веремія і закидаючи усе снігом, — ті [горобці] і зимою хмарами носилися і несамовито цвірінькали (Мирний, IV, 1955, 16). Словник української мови в 11 томах
  8. веремій — Веремій, -мія м., веремія, -мії, ж. 1) Кутерма, суматоха, смятеніе. Всі веремію підняли. Котл. Ен. ІІІ. 8. Не краще було й товаришам Гонти: і їх четвертували но городах і містечках, і їх голови, руки і ноги розвішували по перехрестях. Словник української мови Грінченка