Гліб

Вважають, що це раннє запозичення із сканд.; Gu51eifr — з gu5 — Бог і leifr (lefr) — нащадок (буквально: нащадок Бога); нім. Gottlieb. Д.-рус. форма імені Гьльбть. Дехто гадає, що це ім'я слов'янське.

Глібко, Глібонько, Глібочко, Глібцьо.

Уже дитя знайшлось, хлопчик, звати Глібом (Є. Гуцало).

Джерело: Власні імена людей. Словник-довідник на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Гліб — Гліб іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. Гліб — Гліб, -ба. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)