Давид

д.-євр.; ім'я Dauid — коханий, улюблений.

Давидко, Давидонько, Давидочко.

Був у Давида брат Роман,І був він князь Смоленський (І. Франко);Уже кращого бочкаря, як Давид Каневський, що живе в Опішні, немає (Григорій Тютюнник);Отворю я кватирочку, аж калину видко: — Де ж я тебе заховаю, серденько Давидко? (Народна пісня).

Джерело: Власні імена людей. Словник-довідник на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Давид — Дави́д іменник чоловічого роду, істота ім'я Орфографічний словник української мови
  2. Давид — На Давида, не зич у жида. Свято Давида 9 липня. Не позичай ніколи у жида. Ой, сину Давидів, хліб би ся тобі привидів. Говорять тому, що не хоче їсти пісний хліб. Приповідки або українсько-народня філософія
  3. Давид — I (David) Жак Луї, 1748-1825; франц. маляр; представник класицизму; учасник франц. революції 1789-99; придворний художник Наполеона I; античні теми (Клятва Гораціїв), сюжети, пов'язані з епохою революції та імперії (Смерть Марата), портрети. II ? — бл. Універсальний словник-енциклопедія
  4. Давид — Дави́д, -да, -дові. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)