Домаха

див. Домна.

Й

Джерело: Власні імена людей. Словник-довідник на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. домаха — дома́ха іменник жіночого роду шабля з дамаської сталі іст. Орфографічний словник української мови
  2. домаха — -и, ж. Старовинна назва шаблі, виготовленої з дамаської сталі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. домаха — И, ж., іст. Старовинна назва шаблі, виготовленої з дамаської сталі. Шию витягне з плеч. Із піхв рубцювату вийме домаху... (ЗД:142). Словник поетичної мови Василя Стуса
  4. домаха — див. дім Словник синонімів Вусика
  5. домаха — ША́БЛЯ (холодна зброя з кривим сталевим лезом), КЛИНО́К, ША́ШКА розм., КОРАБЕ́ЛЯ заст.; ДОМА́ХА заст. (з дамаської сталі). Блиснула шабля в першого, креснула в другого, ще й в третього клинок... (П. Тичина); — Мого (чоловіка), молодиці, першого вб'ють. Словник синонімів української мови
  6. домаха — ДОМА́ХА, и, ж. Старовинна назва шаблі, виготовленої з дамаської сталі. По Поліссі Гонта бенкетує, А Залізняк в Смілянщині Домаху гартує (Шевч., І, 1951, 114); Синові залишив [Стратон].. кілька гаківниць з козацького острова та з десяток домах (Стельмах, Хліб.., 1959, 84). Словник української мови в 11 томах
  7. домаха — Домаха, -хи ж. 1) Жилище, домъ, мѣстопребываніе (у рыбаковъ). Браун. 43. 2) Первый уловъ, ближайшій къ стоянкѣ рыбаковъ. Левиц. І. Словник української мови Грінченка