домаха
дома́ха
И, ж., іст. Старовинна назва шаблі, виготовленої з дамаської сталі.
Шию витягне з плеч. Із піхв
рубцювату вийме домаху... (ЗД:142).
Джерело:
Словник поетичної мови Василя Стуса
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- домаха — дома́ха іменник жіночого роду шабля з дамаської сталі іст. Орфографічний словник української мови
- домаха — -и, ж. Старовинна назва шаблі, виготовленої з дамаської сталі. Великий тлумачний словник сучасної мови
- Домаха — див. Домна. Й Власні імена людей. Словник-довідник
- домаха — див. дім Словник синонімів Вусика
- домаха — ША́БЛЯ (холодна зброя з кривим сталевим лезом), КЛИНО́К, ША́ШКА розм., КОРАБЕ́ЛЯ заст.; ДОМА́ХА заст. (з дамаської сталі). Блиснула шабля в першого, креснула в другого, ще й в третього клинок... (П. Тичина); — Мого (чоловіка), молодиці, першого вб'ють. Словник синонімів української мови
- домаха — ДОМА́ХА, и, ж. Старовинна назва шаблі, виготовленої з дамаської сталі. По Поліссі Гонта бенкетує, А Залізняк в Смілянщині Домаху гартує (Шевч., І, 1951, 114); Синові залишив [Стратон].. кілька гаківниць з козацького острова та з десяток домах (Стельмах, Хліб.., 1959, 84). Словник української мови в 11 томах
- домаха — Домаха, -хи ж. 1) Жилище, домъ, мѣстопребываніе (у рыбаковъ). Браун. 43. 2) Первый уловъ, ближайшій къ стоянкѣ рыбаковъ. Левиц. І. Словник української мови Грінченка