дразка

дра́зка

И, ж., діал. Те саме, що скалка. Пор. друзка, друзки.

...і мерехтіють полисками крики

безпам'ятної маячні бажань,

котрі засіли в серці, ніби дразка. (ЧТ:36);

...ці обов’язки й скрути, устрягли між

що, як дразки, устрягли між проваль

твоїх, грудей розверстих. (ЧТ:168).

Джерело: Словник поетичної мови Василя Стуса на Slovnyk.me