дразка
дра́зка
И, ж., діал. Те саме, що скалка. Пор. друзка, друзки.
...і мерехтіють полисками крики
безпам'ятної маячні бажань,
котрі засіли в серці, ніби дразка. (ЧТ:36);
...ці обов’язки й скрути, устрягли між
що, як дразки, устрягли між проваль
твоїх, грудей розверстих. (ЧТ:168).
Джерело:
Словник поетичної мови Василя Стуса
на Slovnyk.me