дольний

до́льний

А, -е, інд.-авт. Прикм. до доля.

Дольний чоловік,

збагнув я першу смерть, — і урвався стерп.

Побігло древнє сонце на ущерб... (ЧТ:118).

Джерело: Словник поетичної мови Василя Стуса на Slovnyk.me