Килина

Килина (Кулина, Якилина)

лат.; aquilina— орлина.

Килиюса, Килинонька, Килиночка, Киля.

Зажурилась Яилина-дружечка:— З чого ми будемо Олені вінок плести? (Народна пісня);— Гляди ж, Кулино! Нагодуй мене так, щоб через цілісінький піст не захотілося мені їсти (Г. Квітка-Основ'яненко);Рідна доня Якилинащо не візьме, що не кине,то за все їй похвала,ще й подяка немала (Н. Забіла);— Живете ви, Якилино Кіндратівно, немов непогано (В. Большак); Мати (до молодиці люб'язно). Ходіть, Килинко! осьде край берези ще свіже зіллячко (Леся Українка);А признатись, на світі хвилина Для Тодоса найкраща ота, Коли в полі русява Килина Тихим "здрастуй" його привіта. Він хотів би покликати: "Яилл..." Рідні сестри зовуть її так (Т. Масенко).