Кир
гр.; kyrios — пан, володар; kyros — влада, право, сила.
Джерело:
Власні імена людей. Словник-довідник
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- Кир — Кир іменник чоловічого роду, істота ім'я Орфографічний словник української мови
- кир — -у, ч. Плосковерхі плато або останці, звичайно з крутими чи обривистими схилами, гол. чином у Середній Азії. Великий тлумачний словник сучасної мови
- кир — КИР, КИР-КИ́Р, виг. Звуконаслідування, що означає крик курей. Аж раптом з далекого кутка вишняку почулося “кир-кир” – хтось злякав курей (із журн.). Словник української мови у 20 томах
- кир — У, ч., див. кір. Словник сучасного українського сленгу
- кир — 1) пан, владика, государ; титул вищих духовних сановників 2) рід тканини Словник застарілих та маловживаних слів
- кир — КИР, КИР-КИ́Р, виг. Звуконаслідування, що означає крик курей. Словник української мови в 11 томах