Кир

Значення в інших словниках

1. кир — -у, ч. Плосковерхі плато або останці, звичайно з крутими чи обривистими схилами, гол. чином у Середній Азії. Великий тлумачний словник сучасної мови
2. Кир — гр.; kyrios — пан, володар; kyros — влада, право, сила. Власні імена людей. Словник-довідник
3. кир — КИР, КИР-КИ́Р, виг. Звуконаслідування, що означає крик курей. Аж раптом з далекого кутка вишняку почулося “кир-кир” – хтось злякав курей (із журн.). Словник української мови у 20 томах
4. кир — У, ч., див. кір. Словник сучасного українського сленгу
5. кир — 1) пан, владика, государ; титул вищих духовних сановників 2) рід тканини Словник застарілих та маловживаних слів
6. кир — КИР, КИР-КИ́Р, виг. Звуконаслідування, що означає крик курей. Словник української мови в 11 томах