1. Власні імена людей. Словник-довідник

Марфа

гр.; Martha; від арам., marta — пані, господиня.

Марфонька, Марфочка, Марфуня, Марфуся, Марфеша.

Дружина його Морфа Осипівна більше жила в галицькому кутку (О. Пчілка);Немає в Марфи ні сім'ї, ні роду, Лише з паперу цупкого звістка (В. Забаштанський);Частісінько, як Мелася з Костем сидять, то й Марфуша з ними (Г. Квітка-Основ'яненко).

Джерело: Власні імена людей. Словник-довідник на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Марфа — Ма́рфа іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. марфа — Ма́рфа. Товар. А ще треба і те знати, що всі люди в селі бідні — треба в дечім помагати і улекшувати злидні. Тому хочу їх діточкам марфу дешево купити-знаєш, як беру богато, купець мусить щось спустити (Б., 1903, 13 (26) серпня, рекл. Українська літературна мова на Буковині
  3. Марфа — Марта Словник чужослів Павло Штепа
  4. марфа — -и, ж., зах. Дерево для сплавних плотів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. марфа — И, ж., нарк. Морфін (медичний препарат, що містить алкалоїди опію). Словник сучасного українського сленгу
  6. марфа — Марфа, -фи ж. У гуцульскихъ древорубовъ: дерево, сбиваемое въ плоты для сплава по рѣкѣ. Шух. І. 181. Словник української мови Грінченка