Олег

сканд.; ст.-сканд. Helgi — святий, священний. Д.-рус. Ольгь. Олижик, Олижка, Бльо, олько, ольчик, Олкісик; Лесь, Лисик; Алик.

Летіли літа, мов Дніпра бистрота,Князь Олег з війни знов додому верта (І. Франко);Здрастуй, друже білявий Олеже! (С Крижанівський);Олександр Михайлович сміявся: — Ми ж з тобою, Олежко, теж мобілізовані... (В. Дрозд).

Джерело: Власні імена людей. Словник-довідник на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Олег — Оле́г іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. Олег — ?-912(?), київський кн. від 882 (?); за походженням варяг, воєвода Рюрика; після смерті останнього (за літописом 879) княжив у Новгороді; підступно вбивши Аскольда і Діра, оволодів Києвом... Універсальний словник-енциклопедія
  3. Олег — Оле́г, -га, -гові, -гу! (ім’я) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)