1. Універсальний словник-енциклопедія

Олег

?-912(?), київський кн. від 882 (?); за походженням варяг, воєвода Рюрика; після смерті останнього (за літописом 879) княжив у Новгороді; підступно вбивши Аскольда і Діра, оволодів Києвом; об'єднав під своєю владою більшу частину східнослов'янських земель; успішно воював з Візантією, уклав з нею вигідний для Русі договір (911); за легендою помер від укусу змії, за ін. версією загинув у поході на Каспій.

Джерело: Універсальний словник-енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Олег — Оле́г іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. Олег — сканд.; ст.-сканд. Helgi — святий, священний. Д.-рус. Ольгь. Олижик, Олижка, Бльо, олько, ольчик, Олкісик; Лесь, Лисик; Алик. Летіли літа, мов Дніпра бистрота,Князь Олег з війни знов додому верта (І. Франко);Здрастуй, друже білявий Олеже!... Власні імена людей. Словник-довідник
  3. Олег — Оле́г, -га, -гові, -гу! (ім’я) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)