1. Власні імена людей. Словник-довідник

Софія

гр.; sophia — мудрість.

Софійка, Софі-Єнька, Софієчка, Сифа, Синя, Синенька, Синечка, Зиня, Зиненька, Зинечка, Зинька, Зося, Зисенька, Зисечка, Зоська.

Софія Петрівна — Соня — в свіжім літнім капоті, уже тримала в руці срібний ополоник (М. Коцюбинський); Свою другу дочку Річинські назвали Софією, тобто мудрістю (І. Вільде);Ношу я, мов пам'ятку, вицвіле фото Тієї чорнявої, що ти любив, Софійки (А. Малишко);П'ять літер у слові "Софія",Склади голосні і відкриті:Софієчко, Сонечко, Мати... (Г. Чубач);Ти чуєш, Софо,Ластівко-Софіє,На Україні сходить молодик,Червоний обрійУ зіницях мріє (В. Юр'єв);Вийшла та Соня з хати Цвіт-калину ламати (Народна пісня);— Сонечкох Драстуй! Добридень! Любонька моя! Ну, яка ж ти тепер? (О. Іваненко); Господарювала в квартирі санітарка Зоня (Ю. Щербак);І я згадав веселий вірш КупалиПро польку [танок] в білоруському селі,Де Зосі й Стасі, вчора ще малі,Кружляють, бо уперше покохали (М. Рильський).

Джерело: Власні імена людей. Словник-довідник на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Софія — Софі́я 1 іменник жіночого роду, істота ім'я Софі́я 2 іменник жіночого роду столиця Болгарії Орфографічний словник української мови
  2. Софія — Зося, Зоська Словник чужослів Павло Штепа
  3. софія — -ї, ж. 1》 Поняття античної та середньовічної філософії, пов'язане з уявленням про смислову наповненість і влаштованість речей. У християнстві – істота, наближена до образу Діви Марії. 2》 зах. Різновид змії. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. софія — СОФІ́Я, ї, ж. Поняття античної і середньовічної філософії про смислову наповненість і влаштованість речей. Християнство розуміє софію як особисту істоту наближаючи її до образу Діви Марії (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
  5. софія — софі́я (грец. σοφία – майстерність, знання, мудрість) поняття античної і середньовічної філософії, пов’язане з уявленням про смислову наповненість і влаштованість речей. Християнство тлумачило С. («премудрість божу») як особисту істоту, наближуючи її до образу діви Марії. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. Софія — Столиця Болгарії, в Софійській улоговині, біля підніжжя масиву Вітоша; 1,1 млн. мшк.; найбільший у країні центр промисловості (виробництво електродвигунів, рухомого складу залізниці, одягу, електроніки) й торгівлі; вузи (унів. Універсальний словник-енциклопедія
  7. Софія — Софі́я, -фі́ї, -фі́єю, -фі́є! Софі́їн, -їна, -їне Софі́я, -фі́ї (м.); софі́йський Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. софія — Софія, -фії ж. Змѣя Pelias chersea. Шух. 1. 22. Словник української мови Грінченка