1. Універсальний словник-енциклопедія

Софія

Столиця Болгарії, в Софійській улоговині, біля підніжжя масиву Вітоша; 1,1 млн. мшк.; найбільший у країні центр промисловості (виробництво електродвигунів, рухомого складу залізниці, одягу, електроніки) й торгівлі; вузи (унів.); музеї; міжнародний аеропорт; руїни рим. будівель; ранньохристиянська церква св. Георгія (III-IV ст. з фрагментами з XII, XIV ст.), некрополі (IV-V ст.), базиліка св. Софії (V-VI ст.), мечеть (XV ст.), Боянська церква (XI-XIX ст.) з фресками XI-XV ст., собор-пам'ятник О. Невському (1904-12). Фракійська фортеця Сердіка (I ст.), потім рим. Колонія Ульпія; 808 приєднана до Болгарії; 1382-1877 — під турец. ігом; з 1878 — столиця Болгарії; у С. жив, працював і похований укр. письменник і громадський діяч М. Драгоманов.

Джерело: Універсальний словник-енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Софія — Софі́я 1 іменник жіночого роду, істота ім'я Софі́я 2 іменник жіночого роду столиця Болгарії Орфографічний словник української мови
  2. Софія — Зося, Зоська Словник чужослів Павло Штепа
  3. софія — -ї, ж. 1》 Поняття античної та середньовічної філософії, пов'язане з уявленням про смислову наповненість і влаштованість речей. У християнстві – істота, наближена до образу Діви Марії. 2》 зах. Різновид змії. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. Софія — гр.; sophia — мудрість. Софійка, Софі-Єнька, Софієчка, Сифа, Синя, Синенька, Синечка, Зиня, Зиненька, Зинечка, Зинька, Зося, Зисенька, Зисечка, Зоська. Софія Петрівна — Соня — в свіжім літнім капоті, уже тримала в руці срібний ополоник (М. Власні імена людей. Словник-довідник
  5. софія — СОФІ́Я, ї, ж. Поняття античної і середньовічної філософії про смислову наповненість і влаштованість речей. Християнство розуміє софію як особисту істоту наближаючи її до образу Діви Марії (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
  6. софія — софі́я (грец. σοφία – майстерність, знання, мудрість) поняття античної і середньовічної філософії, пов’язане з уявленням про смислову наповненість і влаштованість речей. Християнство тлумачило С. («премудрість божу») як особисту істоту, наближуючи її до образу діви Марії. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. Софія — Софі́я, -фі́ї, -фі́єю, -фі́є! Софі́їн, -їна, -їне Софі́я, -фі́ї (м.); софі́йський Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. софія — Софія, -фії ж. Змѣя Pelias chersea. Шух. 1. 22. Словник української мови Грінченка