абвер

А́БВЕР, у, ч.

Орган військової розвідки та контррозвідки Німеччини в 1919–1944 рр.

– Наш обов'язок – зробити так, щоб операція була проведена в повній таємниці, щоб про неї не довідалися в абвері (з мемуарної літ.);

Абвер здійснював розвідницьку діяльність проти СРСР, Польщі, Франції, Великобританії та інших країн (з публіц. літ.);

У 1944 році у зв'язку із низкою невдач і конкурентною боротьбою з іншими розвідувальними службами Німеччини абвер було ліквідовано, кадри абверу перейшли на службу до Головного управління імперської безпеки (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. абвер — -а, ч. Орган військової розвідки та контррозвідки Німеччини в 1919-1944 рр. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. абвер — Орган розвідки і контррозвідки командування нім. збройних сил; утворений 1925; з 1935 — орган вермахту, брав участь у підготовці та здійсненні його воєнних планів. Універсальний словник-енциклопедія