абверівець

А́БВЕРІВЕЦЬ, вця, ч.

Співробітник абверу.

Багато свідчень надав колишній абверівець, капітан вермахту Зігфрід Мюллер, який потрапив у полон у травні 1945 р. (з мемуарної літ.);

Абверівці встановлювали зв'язки з іноземними розвідками і користувалися результатами дій однієї проти іншої (із журн.);

Абверівці успішно діяли при вторгненні в Бельгію і Голландію, а потім у Францію в 1940 році (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me