абверівець
А́БВЕРІВЕЦЬ, вця, ч.
Співробітник абверу.
Багато свідчень надав колишній абверівець, капітан вермахту Зігфрід Мюллер, який потрапив у полон у травні 1945 р. (з мемуарної літ.);
Абверівці встановлювали зв'язки з іноземними розвідками і користувалися результатами дій однієї проти іншої (із журн.);
Абверівці успішно діяли при вторгненні в Бельгію і Голландію, а потім у Францію в 1940 році (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me