аборигенний
АБОРИГЕ́ННИЙ, а, е.
Корінний, місцевого походження; тубільний, автохтонний.
В Олександрії зібрані майже всі породи аборигенної флори Білоцерківського району (з наук.-попул. літ.);
На території Північного Причорномор'я скіфи не були місцевим, аборигенним населенням (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- аборигенний — абориге́нний прикметник Орфографічний словник української мови
- аборигенний — Тубільний, автохтонний, тутешній, корінний, місцевий. Словник синонімів Караванського
- аборигенний — -а, -е. Прикм. до абориген. Великий тлумачний словник сучасної мови
- аборигенний — АБОРИГЕ́ННИЙ, а, е, книжн. Корінний, місцевого походження; тубільний, автохтонний. На цій території [Північне Причорномор’я] вони [скіфи] не були місцевим, аборигенним населенням (Нариси стар. іст. Словник української мови в 11 томах