абруптивний

АБРУПТИ́ВНИЙ, а, е, лінгв.

Який є абруптивом.

Осетинська мова відмінна від інших іранських у фонетиці – наявністю специфічно "кавказьких" абруптивних (змично-гортанних) приголосних (з наук. літ.);

Проривні та африкати утворюють тричленні протиставлення (глухий придиховий – дзвінкий – абруптивний) (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. абруптивний — -а, -е. Стос. до абрупції. Великий тлумачний словник сучасної мови